UA

Фермерів зобов’яжуть реєструватись в єдиній державній інформаційній системі

18 листопада 2020 року, Голова Верховної Ради України підписав  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції, тепер відповідний закон направлено на підпис Президенту України.

На думку проекту Агроблог http://agroblog.com.ua/  існує два моменти на які ми радимо звернути особливу увагу українських аграріїв.

Пункт №1 – можливість отримання компенсації відсоткової ставки на фінансування обігових коштів.

В разі підписання відповідного закону, Українськи фермери зможуть отримувати часткову компенсацію коштів по програмам кредитування не тільки по інвестиційним проектам (купівля трактору, комбайну, сівалки  та інше) але і на кредитні проекти з фінансування обігових коштів (закупівля насіння, добрив, ЗЗР, запчастини та інше). Дане питання є досить важливим адже раніше «обігові кредити» не могли претендувати на компенсацію і як один з наслідків фермери не дуже охоче користались відповідними послугами банків. Більшість фермерів, використовували більш прості та зрозумілі механізми товарного кредитування від постачальників насіння, засобів захисту рослин, добрив. Зазвичай такі форми фінансування пропонувались постачальниками з аргументацію – «Ми швидко приймаємо рішення, без зайвих документів та застави ». При цьому вартість товару збільшувалась на 8-10% від умов купівлі за «живі кошти» (в багатьох випадках продавці навіть не пропонували купувати свою продукцію за 100%, акцент робився на товарному фінансуванні). Більшість фермерів не особливо вникаючи у деталі фінансування погоджувалась на таку «безбюрократичну співпрацю», адже фінансування потрібно було ще на вчора.

Фермери які мали час та можливість порахувати – «що по чому», виходили на річну ставку в 30-35% від постачальника товарно-матеріальних цінностей але без застави та документів. Аналогічне банківське фінансування під поповнення обігових коштів, вартувало на ринку в межах 18-24%, що значно дешевше але потребувало від фермера збирати «ненависний пакет документів» та надавати ліквідну заставу (хоча в останні роки на ринку з’явились пропозиції з «умовною заставою» – під майбутній врожай). Після прийняття відповідного закону, фермери мають можливість отримати часткову компенсацію відсоткової ставки від держави та вийти на ставку в межах 7-10% річних в гривні на обігові кредити.

Якщо раніше більшість фермерів не хотіли зв’язуватись з банками, бо рентабельність агробізнесу дозволяла «шикувати» та фінансуватись під 30% річних то останні роки були не надто «прибутковими» і аграрії почали рахувати кожну копійку. Тому в 2021 році перед фермерами виникне принципове питання – краще попотіти та зібрати «ненависний пакет документів» та мати можливість отримати державну компенсацію відсоткової ставки, в кінцевому варіанті отримати кредитування під 7-10% річних в гривні на купівлю добрив, насіння, засобів захисту рослин або продовжувати «шикувати» та фінансуватись під 30% від постачальників ТМЦ але без застави та документів. Що виберуть Українські фермери покаже час та статистика …

Джерело Фото - https://texty.org.ua/

Пункт №2 – запускається механізм створення єдиної державної інформаційної системи (Державний аграрний реєстр), що міститиме відомості про виробників сільськогосподарської продукції та забезпечуватиме ефективне адміністрування державної підтримки.

Проект AgroBlog ознайомившись з пояснювальною запискою до законопроекту та інтерпретував інформацію наступним чином (можливо ми помиляємось). Державний аграрний реєстр повинен забезпечить  спрощену реєстрацію сільгоспвиробників із метою отримання бюджетної підтримки, автоматичну перевірку їх статусу через доступ до інших державних реєстрів та кадастрів, просте подання заявки на отримання державної підтримки, швидку перевірку відповідності критеріям надання підтримки, публічність розподілу коштів державної підтримки, а також формування «єдиного кабінету аграрія», що дасть можливість отримувати державні сервіси, взаємодіяти із реєстрами та кадастрами, зокрема при реєстрації земельних ділянок або виправленні помилок в державному земельному кадастрі.

Необхідність введення «Державного аграрного реєстру» пояснювалась що сільськогосподарське виробництво більшості розвинутих країн є дотаційним. Субсидії аграрному секторі не лише мають на меті підтримання їх конкурентоспроможності, але спрямовані також на забезпечення сталого розвитку сільської місцевості, створення умов для життя та роботи на селі.

Джерело фото - https://gre4ka.info/

Історично основним інструментом підтримки сільгоспвиробників в Україні були податкові пільги, що включали в себе фіксований податок, залежно від площі землі в обробітку (наразі – єдиний податок четвертої групи) та пільгу з податку на додану вартість, що дозволяла спрямовувати різницю між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом на розвиток виробництва. Після скасування пільг із ПДВ, прямі субсидії стали одним з основних інструментом підтримки сільгоспвиробників в Україні.

Водночас, процедура адміністрування програм державної підтримки аграріїв та розподіл цих коштів є одним із найбільш слабких місць в системі підтримки сільського господарства. Незважаючи на те, що дрібні агровиробники (сімейні фермерські господарства, домогосподарства населення) становлять значну частку від загальної кількості господарств та виробляють значну частку сільськогосподарської продукції (наприклад, понад 70-90% продукції плодоовочівництва та картоплярства), їх доступ до коштів бюджетної підтримки є вкрай ускладненим.

Складнощі із адміністративним обслуговуванням програм підтримки (подача заявки, збір та подача необхідних підтверджуючих документів) – тягнуть за собою значні адміністративні витрати в перерахунку на обсяги виробництва, зменшують бажання брати участь в програмах державної підтримки та/або ускладнюють можливості їх використання невеликим аграріям. Як наслідок, левову частку державної підтримки історично отримували середні і великі компанії, які і без цього мають переваги, зокрема в частині доступу до дешевого фінансування.

Відсутність надійного джерела інформації про характеристики агровиробників та раніше отримані кошти державної підтримки ускладнює аналіз ефективності використання бюджетних коштів. Таким чином, існує необхідність створення єдиної державної інформаційної системи, що міститиме відомості про виробників сільськогосподарської продукції та забезпечуватиме ефективне адміністрування державної підтримки.

Довідково від Агроблог - за 2020 рік програмою компенсації, відсоткової ставки, скористались більше 4 200 аграрних підприємств, найбільшу суму компенсацій 91 мільйон гривень отримали Одеські фермери, аграрії з Харківщини отримали 71 мільйон гривень, Тернопільські агровиробники 68 мільйонів гривень, господарства з Вінницької та Черкаської області в межах 65 мільйонів гривень. Загалом до державної програми «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів у 2020 році» долучились 33 банківські установи які видали фінансування в межах 24 мільярдів гривень.

facebook
viber
e-mail
copy

Коментарі (0)